«Газ не подорожчав, газ не подорожчав. Ми заморозили ціну на газ. Він коштує все ті ж 7. 96 гривень за кубометр». Такі мантри від команди Зеленського ми чуємо щодня та щогодини. Типу «слуги народу» дбають про нас, український народ. Начебто таки «ТАК». Державне підприємство «Нафтогаз України», як і раніше, виставляє нам платіжки за ціною 7, 96 гр. за кубометр.
Але насправді це примітивне, нахабне шахрайство. Нас безпардонно обдурюють. Втім, такі дії, примітивні, нахабні, що здійснюються з мудрим виглядом, є візитною карткою нашої нинішньої правлячої «еліти». І безпардонні порушення Конституції в законах, якими обмежують конституційні права людей похилого віку, і в «будівництві» укріплень на кордонах з РФ, і з «закликом» на службу до ЗСУ, що перетворилося на явище, що отримало назву «бусифікація», а насправді неконституційне позбавлення громадян України волі.
Ну насправді. Раніше у ціну на газ входило все:
– Власне ціна газу,
– Доставка газу споживачеві,
– Технічне обслуговування труб, якими газ доставляється споживачеві,
– Ремонт трубопроводів,
– Витрати утримання численних співробітників, приміщень, техніки.
– Інші витрати.
Ми з вами платили за газ єдину суму згідно з лічильником. А Облгази розподіляли цей виторг між усіма учасниками процесу. Від видобутку газу до його доставки споживачеві.
Причому в ціні на газ витрати на утримання газових мереж, служб доставки та реалізації значно перевищували закупівельну ціну на газ.
Наші «слуги народу» (не українського, на жаль), з урахуванням війни та лих населення вирішили круто погуляти. Типу тупі хохли не зрозуміють, де їх обжулили, а хто зрозуміє, тому заткнемо рота.
Військовий стан все-таки.
Взяли та оголосили, що ціна на газ залишилася незмінною, 7. 96 гривень за кубометр. Платити її потрібно тепер прямо «Нафтогазу України», який із цих сум розрахується зі здобувачами газу (а може й не розрахується). А ось за доставку газу нам із вами він не береться. Тобто, всі головні та великі витрати на доставку газу нам з вами доводиться платити додатково.
Лафа привалила «Нафтогазу». Навіть якщо вартість видобутку газу зросла на 30 відсотків, все одно у них більш ніж 100% рентабельність. Залишається ділити прибуток і «відкочувати» «кришуючим». Розумієте, знаменитий батальйон терроборони «Монако», який «захищає» в Європі це князівство для того самого народу, чиї слуги нами керують, дуже потребує коштів. П’ятизіркові бліндажі дуже дорого коштують. Продукти харчування для цих «воїнів» це не яйця для солдат ЗСУ по 17 гривень. Там яйця набагато дорожчі. Яйця пташок колібрі, що дають самоповагу гейроям-монаківцям маленькі, везти далеко… А ікорка червона російська? Там же санкції, контрабандою доводиться везти. А стимулятори бойового духу? Віскарі та коньяки всілякі. Коштують вони непомірно. Коротше, треба підтримати бойовий дух монаківців. Щоб дожили до перемоги і, повернувшись, нам, лохам розповіли, що це вони налякали і перемогли Путіна. Он із-за того кута у Монако показали йому загрозливий жест. Він і злякався.
Не маю сумніву, що це в них вийде. Та й як не вийти за таких розкладів;
Вартість видобутку газу з ПДВ у 2021 році склала всього лише 2. 5 гривень за кубометр. І це не я вигадав. Це розрахувала шанована організація. НКРЕ називається. Ознайомтеся.
| Згідно з методикою, розробленою Національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКУ), собівартість природного газу «Укргазвидобування» становить 2,5 гривні за кубометр. Про це заявив експерт з енергетики, екс-директор з фінансових та інвестиційних питань НАК «Нафтогаз України» Ярослав Диковицький під час ток-шоу «Energy Freedom з Андрієм Куликовим».Посилання на матеріал |
Звичайно, війна внесла свої корективи та собівартість видобутку газу могла зрости. Але навряд чи більш як на 20-30 відсотків. Найбільших збитків від бомбардувань зазнала саме газова інфраструктура-трубопроводи, компресорні станції та інше. Ну, не будуть «монаківці» її за «свої» гроші відновлювати. Їм же бабло потрібніше. І переклали цей тягар на нас із вами, українці.
Панове горе-реформатори з партії Зеленського «реформували» систему газопостачання населення України, відокремивши власне ціну на газ від усіх витрат на його доставку. Ну як же, адже ми з вами тупі хохли, де вже нам розколоти цю «геніальну» комбінацію.
Для чого негайно заснували якесь ТОВ «Газові мережі України». Зазначимо, що заснував його «Нафтогаз України». І передав їм у користування всі газорозподільні мережі України, організації які їх обслуговують , штати та техніку. Знявши з себе всі витрати і відповідальність за постачання населенню газу. Бо засновники Товариства з обмеженою відповідальністю не несуть жодної відповідальності за діяльність цього товариства. Ні фінансової, ні юридичної, ні кримінальної.
За 2020 рік Україна видобула 20 мільярдів кубометрів газу. Допускаючи зниження газовидобутку через війну, проте не помилюся, якщо припущу дохід «Нафтогазу України» від реалізації газу населенню щонайменше 80 мільярдів гривень на рік. І це не рахуючи поставок газу промисловим підприємствам, де ціна в рази вища. Непогано живеться «монаківцям» за наш із вами рахунок. На першому етапі реформ на території нашої області тариф на доставку газу склав 2. 39 грн. за кубометр. (На щастя, на території міста Харкова він поки що нижчий. Можливо тому, що там окрема від обласної філії ТОВ структура з більш порядним керівництвом. ) Разом на території області нам кубометр газу обходиться в 10. 31 грн. за кубометр. Але думаю, що це поки що. Справа в тому, що статус товариства з обмеженою відповідальністю дуже зручний для прихватизації об’єктів державної та комунальної власності. Там немає реєстрів акціонерів, а розподіл часток між власниками дуже легко приховати від громадськості. А «прихватизація» відбувається за одним сценарієм. Спочатку фірма доводиться до банкрутства, потім хтось за малі гроші, раніше викрадені з цієї фірми, її купує.
Для збору грошей для викупу зазвичай створюються деякі служби безпеки, куди набирають бариг і «схематозників» з колишніх «мусорів» та інших силовиків. Завданням цих виродків є відбирання грошей у населення шляхом різних кримінальних схем. А також організація наїздів на небажаючих платити і журналістів.
Наведу конкретний приклад, що трапився зі мною. У січні 2024 року, можливо, виконуючи кримінальне замовлення бариг у владі, що захищають колаборанта Дегтяренка, велика група (більше 6 осіб) з Мерефянського УЄГГ, сфальсифікувавши акт, відрізала газ у моєму будинку.
Керував ними дехто Меренцов А. А., провідний спеціаліст з фінансово-економічної безпеки Харківської обласної філії ТОВ «Газові мережі України».
Колишній співробітник поліції. Чим він займався в поліції найбільш повно характеризує ця роздруківка з баз МВС, де його оголосили в розшук.
Однак за допомогою близької родички дружини зумів «вирішити питання» і навіть повернутися до поліції.
Щоправда, відправили його подалі від Харкова. У м. Вовчанськ, де призначили заст. начальника Вовчанського карного розшуку. У цьому місті тоді процвітав відомий бандит і контрабандист на прізвисько Чиж. Звичайно ж, такі шахраї мають «дах» у середовищі правоохоронців і влади. А «дах» зазвичай має контролерів-виконавців. Під час окупації Чиж відверто працював на ФСБ, але чомусь не втік, а залишився в Україні. На когось сподівався? Надії не справдилися і зусиллями СБУ Чиж вирушив до в’язниці.
Меренцов же опинився у Харківській філії ТОВ «Газові мережі України», де й зайнявся звичною справою. 23. 01. 24 року у розпал зими, можливо виконуючи кримінальне замовлення осіб, що кришували колаборантів, ця істота разом зі своїми спільниками, видавши дефект зварювання за «врізання у вигляді наскрізного отвору» (сенсу цієї формули не тільки я не зрозумів, але не зрозуміли навіть експерти інституту Бокаріуса) відключив газ і запросив на переговори до Мерефи. Я віддав перевагу експертам Інституту Бокаріуса. Які комісійно провели дослідження та повністю спростувала сфальшований акт. На той час у Вовчанській та Вільхуватській ОТГ проверталася авантюра з будівництвом укріплень на кордоні з РФ. Авантюра так само нахабна і тупа, як і спроба мене залякати.
Однак вибір виконавця замовлення чітко показав нам, звідки замовлення надійшло. Ще з 2020 року наша газета веде журналістське розслідування діянь голови Вільхуватської ОТГ Куп’янського району В. Сорокіна. Спочатку це були антикорупційні розслідування, деякі з яких призвели до досудових розслідувань щодо Сорокіна. З початком війни він повністю разом зі своїм активом перейшов на бік окупантів, розселяючи, надаючи харчування російським солдатам, здійснюючи керівництво територією в їхніх інтересах. За подібні дії багато хто сидить в українських в’язницях, але Сорокіна рятує влада, бо і він, і більшість його депутатів, «слуги» не українського народу. Причому більшість депутатів його ОТГ у бігах до РФ, але Сорокін, не будучи депутатом (а його повноваження голови ОТГ припиняються з призначенням голови військової адміністрації), чомусь «керує» Вільхуватською сільрадою, отримуючи чималу зарплату. Цікаво, чи його депутати, такі як Сологуб, Ковбаса та інші, які втекли до РФ на сесії приїжджають в Україну? Чи як він ними керує? Мабуть, сам туди їздить? А чим займається тоді голова ВА Вільхуватської ОТГ Шаповал?
Коротше, суцільна нахабна і тупа «розводка» населення. З іншого боку, за підсумками «будівництва укріплень» на кордоні ведеться досудове розслідування, причому можливо, що у Вільхуватській ВА вдалися навіть до «операції Ы», щоб ліквідувати сліди «будівництва» ( газета «СЛОВ’ЯНКА» N 5 за поточний рік). Також я не вірю, що Дегтяренко проникнув у поліцію без допомоги цієї парочки.
І вибір Меренцова на роль виконавця також невипадковий. Основні будівельні та відновлювальні роботи йшли та йдуть у ВВА Харківської області через департамент ЖКГ, який донедавна курирував М. Харнам, колишній заступник голови Харківської ВВА. І саме із цим департаментом і співпрацювали фігуранти «операції Ы». Йде серйозне досудове розслідування діянь виконавців махінацій на будівництві укріплень, яке намагаються спустити на гальмах. Але взимку цього року там було величезне емоційне піднесення, пов’язане з великими грошима, що йдуть через їхні липкі рученята і прилипають до них. А тут… Якийсь журналіст заважає насолоджуватися безкарністю. І тут впадає у вічі «дивовижний збіг». Начальником сектору управління персоналом департаменту ЖКГ Харківської ВВА є дама, Меренцова Марина Станіславівна. Уявляєте собі, дружина виконавця наїзду на мене Меренцова А. А. Тепер зрозуміла причина нахабства та самовпевненості цього приблатненого колишнього поліцейського. Мені ближчий термін «блатний мусор», тому що при проведенні експертизи ця істота хамськи перевіряла документи експертів, двічі кидалося на мене битися і обзивало мене по-блатному «лягавий». Як же мало не «верхи» дозволили…
У цьому ланцюжку кримінальних зв’язків бариг та колаборантів є і діючі працівники поліції, причому високопоставлені. Заради об’єктивності хочу поінформувати читачів, що начальник Національної поліції Харківської області В. Тимошко до їх числа не входить. Більше того, він об’єктивно відреагував на мою скаргу щодо бездіяльності поліції Ново-Баварського району щодо кримінального злочину, вчиненого працівниками газової служби, внаслідок чого я зазнав великих матеріальних збитків. Саме він змусив своїх підлеглих таки виконати рішення суду про внесення моєї заяви до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.
Що стосується «схематозів» в обласній філії газових мереж, то наша газета, мережа громадських організацій, що входять до нашого громадського союзу, беруть на контроль діяльність цих панів і зробимо все можливе, щоб їх плани не здійснилися.
В. Абраменко