На території РФ найближчим часом відбудеться певна подоба виборного процесу. На даний момент можна говорити про наявність двох основних варіантів розвитку подій.
Перший – перепризначення Путіна, або людини(-ей), що виконує(-ють) роль Путіна.
Другий – поява немислимого для РФ сюжету як другого туру з перемогою іншого кандидата.
Далі розберемо варіанти та їх відгалуження.
За першим ймовірним варіантом ми маємо наступний сценарій. Владна вертикаль тим чи іншим чином прибере з дистанції всіх можливих конкурентів, виводячи Путіна(-ів) проти абсолютно підконтрольних та непоказних індивідів. Після чого йде стандартне відпрацювання адмінресурсу та перепризначення поточного президента РФ на наступні терміни.
Йдеться саме про перепризначення, а не про вибори, бо треба розуміти реальний рівень представництва поточного «лідера» РФ. Для цього візьмемо цифри попередніх голосувань.
Нас цікавить плебісцит з питання пролонгації Путіна(ів) у 2020 році, де за явки 68% проголосувало за 78%, разом 53% від електорату. Після чого можна взяти результат на виборах Єдиної Росії у 2021 році. Тут ми маємо явку 52% і всього за ЄР 49%, всього 26% від усього електорального представництва. Ця цифра для нас найбільш важлива, бо відображає реальне ставлення населення до політики Путіна, бо ЄР складається з його обраних кадрів і загалом є повним уособленням його політики. Тому ставлення виборця до цієї організації загалом свідчить про оцінку самої політики Кремля. Крім цього, сам адмінресурс при виборах Держдуму певною мірою «розпорошується» між різними угрупованнями, що зменшує перекіс.
Отже, ми маємо оцінку електорального представництва «лідера» Кремля на момент 2021 року від 25 до 30% максимум. При цьому слід врахувати, що у світі не існує жодної країни, і РФ тут не виняток, яка, опинившись у військовому стані та під різними санкціями та іншими незручностями, при цьому демонструвала би значний приріст популярності поточної влади. При цьому також слід врахувати, що за 2 повноцінні роки війни на фронті не відбулося якихось значущих подій. За цей час навіть не вдалося відправити одного з двійників кудись у район бойових дій для гарних і помпезних заходів, які Кремль любить влаштовувати постійно з метою позитивного засвічення Путіна. У такій ситуації рейтинг будь-якого подібного «лідера» неминуче падатиме.
Можна, звісно, перерахувати й інші чинники. Фашистська Z символіка, яка неоднозначно сприймається всім населенням і однозначно негативно віком 45+. Купа комунальних, господарських та економічних проблем. Репресії. Ухвалення диких законів, наприклад переслідування за нібито «фейки про армію» або про конфіскацію квартир. Дуже неоднозначні виступи Путіна(ів) з ТБ і на інтерв’ю, де він говорить часто безладні та відірвані від реальності речі. І ще багато чого. Тому загалом зараз реальні цифри його підтримки треба шукати близько 10-15%.
Вихід із такими показниками на вибори – це однозначний програш, тому збереження влади за цією людиною (або угрупованням), можливе лише силовим, адміністративним методом.
Звідси термін, що використовується – «перепризначення». І насправді його виконання – все досить просто. Зачищення електорального поля. Після чого наказ адмінресурсу. Все.
Розібравшись із першим варіантом, розглянемо другий – менш ймовірний. Невеликий контрольований виборчий процес.
На даний момент можна говорити про наявність лише одного альтернативного кандидата – якогось Надєждіна. Просто тому, що інші або взагалі не мають підтримки, або це вбудована у вертикаль формальна КПРФ, яка виставила на вибори суто формального кандидата, на тлі якого навіть Путін виглядає таким собі молодим і перспективним живцем, і який зіллється під схему в потрібний момент і в потрібній кількості .
Щодо Надєждіна – тут все не так просто. У разі допущення його до виборів, на жителів РФ однозначно чекає другий тур, просто через колосальний накопичений протест проти політики Кремля загалом і Путіна зокрема. При цьому результат цього другого туру зараз дуже складно передбачити, бо дуже сильно залежатиме в тому числі від фронту та поведінки на ньому ЗСУ і, крім цього, від дій багатьох інших зовнішніх факторів.
Що собою представляє цей Надєждін – зараз складно сказати, але з точки зору мешканців, які проживають на території України, деякі аспекти можна виділити вже зараз, які так чи інакше зачіпають їх інтереси.
Отже Надєждін, згідно з його власними заявами:
1. Не припинить війну і не дасть команду військам відходити до кордонів «23 лютого 2022» або «91 року».
2. Припинить «м’ясні штурми» у виконанні РФ та війська стануть в оборону. Що не вигідно ЗСУ, бо за грамотної «позиційки» втрати можуть бути 1 до 1.
3. Звільнить політв’язнів та призупинить репресії. У довгостроковій перспективі це означає ослаблення тиску на суспільство, який нині знижує їх моральний дух.
4. Розпочне переговорний процес із владою України. Момент складний. По-перше – судячи з загального ракурсу, він ці переговори вестиме особисто, і це не дуже добре для Зеленського, бо він явно програє Надєждіну по інтелекту, поставленості мови, і при цьому в команді офісу є купа людей або таких самих або ще гірших. Тому такі переговори будуть для України загалом і швидше за все програшними. По-друге, якщо він озвучить пропозиції, прийнятні для значної частини населення України, то «офісу Зеленського» доведеться зіткнутися з необхідністю вести діалог із власним населенням, а це увесь останній час у них не дуже виходить.
5. Має всі шанси витіснити остаточно Україну загалом і «офіс Зеленського» зокрема зі світових медійно-новинних майданчиків, де й так останнім часом справи у них йдуть не дуже добре. Надєждін, на відміну від Путіна, не має проблем із візитами до будь-яких країн світу. Крім цього, будучи євреєм по мамі, він повністю «рукостиснутий» у величезній кількості світових офіційних і закулісних владних та фінансових інституцій. Що дає йому певне поле для маневру.
6. Може змінити ставлення до ситуації у деяких країнах заходу. Внесенням Кремлем на порядок денний точок зору, більш реальних і адекватніших ніж поточні, може змінити думку т. зв. «що вагаються» у бік якнайшвидшого припинення війни. Що негативно позначиться на позиціях «партій війни» на Заході.
7. У разі навіть незначного «потепління» щодо РФ, дуже багато західних «економічних ждунів» будуть намагатися повернутися до ринку РФ, що може призвести до невеликого поліпшення ситуації економіки.
Тому, виходячи з аналізу загальної ситуації, саме для України Надєждін як потенційний президент РФ – не є а ні «панацеєю», а ні будь-яким варіантом набагато кращим, ніж поточний. Як мінімум тому, що зараз у «офісу Зеленського» зручніша позиція – переговори заблоковані з їхньої ініціативи, і їх можна і розблокувати чи не розблокувати, за бажанням Зеленського. У разі появи в Кремлі нової представницької особи, їм неминуче доведеться вести діалог і переговори. А з огляду на загальний рівень цієї команди для них це є заздалегідь провальним сценарієм.
Втім, і швидше за все, на жителів РФ чекає сюжет із перепризначенням Путіна та його двійників. Схема у якій нічого особливо не змінюється. Те саме стосується і мешканців України. З невеликим застереженням. Багато подій, а саме політика деяких західних країн, явно говорять про те, що вони грають у виборний процес у РФ, причому на боці Путіна, допомагаючи йому створити потрібну картину перед плебісцитом, те саме незабутнє «збереження лиця», про яке говорили ще в 2022 року навесні. І це означає, що в проміжку між закінченням виборів у РФ і перед виборами у США ситуація може значно змінитися й у той чи у інший бік. Причому зміни можуть бути значними і щодо озброєнь і з питань підтримки і не тільки.
Втім, самі жителі України нині навряд чи чимось можуть вплинути на запущені процеси. Значить, залишається просто чекати і діяти відповідно до обставин.
О. Розумовський