З моменту початку повномасштабної війни путінська федерація зробила значне покращення озброєння своєї армії з точки зору технологічного розвитку.
Надалі надаємо стислий аналіз так званої «технологічної війни», здебільшого у сфері БПЛА. Чим ворог нам загрожує у даний час та на перспективу та наскільки це небезпечно?
1. Розвиток систем зв’язку.
З початку війни засоби зв’язку БПЛА постійно поліпшувалися. У даний момент на фронті можна зустріти дрони, що працюють на величезній купі радіочастот. В результаті для захисту потрібно багато різного РЕБ обладнання і вже неможливо якоюсь парочкою пристроїв вирішити всі проблеми.
2. Недетектовна оптика.
Як варіант розвитку попереднього пункту – зараз існує ціла лінійка дронів, де роль передавача сигналу виконує система, заснована на оптоволокні. Більш того, іноді зустрічається використання цієї технології через ретранслятори, що додатково підвищує радіус. В даний момент дрони на оптиці можна зустріти на відстані більш ніж 40 км від ЛБЗ.
3. БПЛА переносники малих дронів.
Зазвичай це дрони у типорозміру аналогічному т.зв. «шахедів», але які носять на собі 1-2 маленьких ударних дронів. У процесі виконання бойового завдання вони їх скидають, після чого останні наводяться і, судячи з усього, автоматично за якимось алгоритмом.
4. БПЛА «бомбери».
Нещодавно почали з’являтися БПЛА, які скидають із себе невеликі касетні заряди в міську забудову. Це свідчить про потенційний розвиток лінійки ударних безпілотних бомберів дальньої дії, здатних нести у собі додаткові пасивні системи враження.
5. БПЛА + мобільне ППО.
Було зафіксовано випадок виявлення БПЛА з ракетою повітря-повітря. Імовірне застосування – для підбиття гелікоптерів або легкомоторних літаків, які використовуються ППО України для захисту від нальотів. Що також виявляє тенденцію на розвиток окремої лінійки БПЛА, здатної нести активні системи озброєнь, типу повітря-повітря, повітря-земля.
6. Нейромережі та дрони.
Почали зустрічатися ударні БПЛА досить великих розмірів, на яких стоїть покращена електроніка, що дозволяє запускати найпростіші нейромережі, орієнтовані на автоматичний аналіз місцевості та пошук цілей за алгоритмом. У цьому є велика небезпека для цивільного населення, адже якість наведення подібних систем вкрай низька.
7. Поліпшення електроніки.
У деяких дронах відзначені портативні відеокарти Нвідіа Джетсон, які позиціонуються як засіб розробки Ш І. Це значна обчислювальна потужність, якщо стосовно вузько-військових цілей, то навіть із запасом. Це означає на перспективу, що системи автонаведення будуть удосконалюватися, оскільки для цього немає перешкод у «залізі».
8. Алгоритми автоухилення.
На БПЛА почали масово відзначатись додаткові камери, що забезпечують повний кругозір, та датчики випромінювання. Виявляючи біля себе перехоплювач за радіовипромінюванням або оптичним методом, БПЛА починає задавати віражі для ухилення.
9. Масові, дешеві ударні БПЛА.
У противника відзначена лінійка легших і при цьому дуже простих та дешевих дронів з пінопласту. Незважаючи на всю простоту – вони здатні долати відстані 700-800км. Використовуються в основному для виснаження ППО та перенесення т.з. «меш-модемів». Однак, останнім часом відмічено розміщення на них вибухівки масою 2-4кг. Таким чином, окрім функцій підтримки, вони починають виконувати ударні функції. І, незважаючи на невелику масу заряду, проблемою є простота і дешевизна масштабування даних виробів. А у великій кількості, це може завдати багато клопоту як для ППО так й для усього тилу у цілому.
10. Реактивні БПЛА.
За конструкцією значно не відрізняються від інших ударних БПЛА, але мають реактивний двигун, що дозволяє розвивати значно більш високі швидкості в польоті. Використовуються під час масових запусків, перемішуючись із загальною купою БПЛА. При цьому через вищу швидкість їх практично неможливо збити зенітними дронами. Для захисту використовують класичні засоби ППО – ракети та зенітний вогонь.
11. Інерційно-навігаційні системи
Можна припустити покращення інерційно-навігаційних систем. Симптомами є те, що при втраті зв’язку БПЛА можуть спокійно йти далі за останніми отриманими вказівками автоматично. З появою на будь-якій з ділянок прямування зв’язку з супутниками, ці дрони коригують своє положення. У цілому дані засоби надають додаткову небезпеку для цивільних, оскільки у разі втрати зв’язку надовго і, рухаючись виключно інерційною системою, можуть значно відхилятися від початкових координат, і вражати несподівані цілі.
12. Меш-мережі.
Зазвичай реалізується у вигляді «рою дронів», де кожен несе на собі особливий китайський модем. Дані модеми зв’язуються у так звану «меш мережу». Яка функціонує за стільниковим принципом, тобто вузли можуть автоматично по ланцюжку передавати інформацію, зокрема та у тому числі на велику відстань, наприклад у штаби у Москві. При мережі, що справно функціонує, і поки хоча б 30-40% дронів-ретрансляторів знаходяться в зоні перехресного покриття, ця мережа здатна автономно функціонувати та забезпечувати зв’язок як між дронами так і між «роєм» та віддаленими операторами.
Насправді, при подальшому розвитку даної технології, частина бойових дій буде подібна до комп’ютерних ігор, коли користувач, умовно кажучи, мишкою і клавіатурою, управляє бойовими юнітами, що знаходяться в сотнях км. від нього. І хоч це все здається далеким майбутнім, проте вже відзначалася віддалена корекція наведення БПЛА, зокрема на умовно рухливі цілі.
13. Розвідка та картографія.
Меш-мережі дозволяють збирати інформацію та вдосконалювати розвідку та картографію, отримуючи актуальні дані із сотень дронів. Це не заявляється, але швидше за все, вся інформація з камер та інших датчиків БПЛА, передається на сервери МО РФ, де все це відповідним чином обробляється. Можна припустити подальший розвиток вказаного напрямку у повноцінні системи динамічної розвідки.
14. «Рійові» алгоритми.
Зазначено використання «рійової поведінки». Наприклад, кожен дрон у зграї має на собі унікальне маркування, яке зчитується іншими дронами через їхні камери. Поки воно працює так, що у разі зникнення одного юніта (збитий) інші виходять на віраж, і намагаються ухилитися або змінити траєкторії руху. Можливе подальше зростання та розвиток цієї технології, наприклад, у схему передачі цільовказівок усередині рою, визначення «виконавця» та його відправлення на ціль та ін. Дані технології, за наявності успішних моделей і при переході на масове застосування, можуть нести суттєву загрозу.
15. Наземні багаторазові моторизовані платформи.
На виставках та навчаннях противник надав на огляд наземні механізовані озброєні багаторазові платформи. На даний момент технологія виглядає відверто слабкою. Машини громіздкі, надмірно помітні, надто важкі. Однак подальший розвиток може підштовхнути покращення подібних комплексів з переходом до створення штурмових механізованих платформ, здатних у багатьох простих завданнях або надати піхотинцю суттєву допомогу, або у деяких завданнях замінити його зовсім.
16. CRPA антени.
Відзначено не тільки використання, але й активне тестування спеціалізованих перешкодозахищених антен. Дані вироби здатні відфільтровувати значною мірою перешкоди та виділяти потрібний радіосигнал із загальної маси інших. У зв’язці з іншими системами збільшує небезпеку БПЛА, оскільки знижує можливість їх ураження засобами РЕБ.
Окремого аналізу потребує питання: чим ми зараз відповідаємо на виклики. Тут можна назвати, що все що описано відомо і, здебільшого, існують напрацьовані контрзаходи, а також і успішні напрацювання у відповідь за деякими напрямками перевершують противника.
При цьому питання, коли з нехай і невеликого але дуже успішного єврейського кооперативника, нарешті вилетить помітна зграя фламінго, залишається відкритим.
О. Розумовський