Закінчився період тривалого та тяжкого очікування, чи буде відновлено американську допомогу Україні, чи виділить Конгрес США чергову допомогу.
Безперечно, значну частину проблем нам створили непрофесійні, а найчастіше й шахрайські дії нашої української політичної еліти. Ну, немає у них жодних сил перемогти вроджену пристрасть до крадіжки. Моя покійна бабуся про таких говорила «Зарікалася свиня гівно їсти. Біжить – а воно лежить. Вона й дума: “Якщо ж я його не з’їм, то його обов’язково з’їсть інша свиня. Краще я з’їм. Тож і з’їла”.
Велика українська народна мудрість. Причому й покарання за крадіжку в особливо великих розмірах, навіть у воєнний час, нерозумно м’які. Я сказав би стимулюючі подібні дії. Слід зазначити, що ці неприємні факти дуже професійно використала путінська пропаганда та його спецслужби.
Прекрасно орієнтуючись у внутрішньоамериканських політичних хитросплетіннях, беручи активну участь у процесі виборів Президента США, вливаючи величезні гроші в лобіювання своїх інтересів у США, вони домоглися затримки прийняття рішення Конгресом США про фінансування України більш ніж на 5 місяців. Це величезний успіх Путіна. За цей час ЗС РФ окупували ще майже 500 кв. км., захопивши Авдіївку і цілий ряд сіл на Донбасі, що звичайно підвищило бойовий дух їхньої армії.
В Україні все сталося з точністю до навпаки. Демотивація населення служити у ЗСУ, викликана тими самими масовими крадіжками «еліт», обтяжена їх бездарними спробами відвернути увагу українців від своїх мерзенних дій звичними методами роздмухування внутрішньоукраїнських міжнаціональних, релігійних, мовних та інших конфліктів, призвела до дефіциту кадрів у ЗСУ.
А спроба силою змусити своїх громадян йти воювати, як і очікувалося, призвела до різкого зростання негативних настроїв серед тих, кого примушують до служби.
Важко повірити, що ті, хто приймав подібне рішення, не розуміли, що в країні, де у більшості населення козачі гени та досвід двох майданів, інакше й бути не може. 24.02.22 роки населення нібито «проруського» Харкова це яскраво та масово продемонструвало путінській армії і йому самому. Ну не сподобалися нам «непрохані гості», які прийшли з бомбами та танками вбивати нас. Не любимо ми, коли об нас витирають ноги. Думаю, що в США чудово зрозуміли цілі та завдання, які переслідують автори подібних рішень нашої «еліти» і на чий млин вони ллють воду. Навіть український Закон про мобілізацію та електронні реєстри чомусь дуже схожий на аналогічний російський. Схоже, що і Росією, і Україною керує та сама команда.
Подальше затягування ухвалення рішення про допомогу цілком могло призвести до обвалу українського фронту та перемоги Путіна. Що не відповідало інтересам ні демократів, ні республіканців.
І ось тут якось дуже вчасно Ізраїль розбомбив іранське посольство в Іраку, а Іран у відповідь вдарив по Ізраїлю, знищивши важливий радар, що попереджає про ракетні атаки. Від більших втрат Ізраїль урятувала авіація США та Англії.
Відразу виявилося, що блокування рішення Конгресу США про допомогу Україні та Ізраїлю призвело і до падіння рейтингу Трампа на президентських виборах у США. І все різко змінилося. Вже самі республіканці внесли більш крутий законопроект про допомогу Україні та Ізраїлю, додавши до нього пункт про передачу Україні заарештованих у США активів РФ, та передачу далекобійних ракет АТАКАМС.
Типу ми не за Путіна, просто Байден недостатньо рішучий. Слава богу, зараз ЗСУ є чим зустріти літній наступ Путіна, який готується. Та й Харкову стане легше.
Щоправда, еліти США встановили найжорстокіший контроль за витрачанням цих коштів, що нас з вами може тільки тішити.
Напевно, і щодо виборів в Україні прийнято певні рішення. Справа в тому, що 21 травня, згідно з Конституцією України, закінчуються повноваження Президента України. Будь-які спроби «не помітити» цього трактуються як узурпація влади. З усіма наслідками. Понад те, помітні ознаки можливої підготовки нового майдану.
Ось тільки вибір кандидатів на зміну Зеленському дуже невеликий. І після «зливу» Залужного складається здебільшого зі старих політиків із малим вкрапленням в особі Дмитра Разумкова.
Хоча висока активність відомого борця з корупцією в Україні Григорія Омельченка, його відкриті обіцянки Зеленському та його команді не просто протидій, а й активного супротиву, цілком може свідчити і про його наміри поборотися за пост Президента України.
Повернімося до Закону про мобілізацію, прийняття якого вимагали американці. Закон є дуже неоднозначним і рядом пунктів порушує Конституцію України, Конвенцію ООН з прав людини. Він частково суперечить принципам комплектування армій країн НАТО та ЄС. Зазначу, що Конвенція з прав людини є головною політичною фішкою США останніх десятиліть і її порушення в США ставляться вкрай негативно. У зв’язку з цим дуже негативно ними може бути оцінено призупинення її дій в Україні, про що наша влада повідомила Європарламент.
І зрозуміти, що через ці рішення нам не світить вступ до НАТО і навіть у ЄС нескладно. Обіцянки цієї події нам даватимуть і надалі, а реальних кроків не буде.
Причому цей Закон про мобілізацію наша влада зазвичай використовує все для того ж розколу нашого суспільства. Тепер уже на «ухилянтів» та на «демобілізантів». Причому явним «лідером» «демобілізантів» за кількістю появи в мережі зі своїми «геніальними планами» цього процесу став якийсь товстенький, бородатенький колишній «айдарівець» зі знаковим прізвищем Дикий. Він і «ухилянтів» обіцяє повбивати, зібравши «побратимів». І поразку України віщує. А головними ліками від поразки бачить масовий набір у ЗСУ «ухилянтів» та заміною ними втомлених солдатів ЗСУ. Безперечно, втомлених солдатів потрібно відводити на відпочинок, відновлювати їх сили та здоров’я, але міняти їх потрібно мотивованими та підготовленими солдатами, а не спійманими на вулицях невмотивованими людьми. Заходи ж, які пропонує Дикий – це найкоротший шлях до поразки. На жаль, українська влада у багатьох своїх рішеннях йде цим шляхом. І нарветься на організований супротив. Втім, із нашою владою все ясно. Вона майже на 80 відсотків складається з цих самих «ухилянтів», як і сам Дикий, який не горить бажанням піти в армію. І вся ця істерія покликана відвернути увагу від крадіжок та зради українських «еліт». Напевно вважають, що так легше втекти до накраденого.
Ми отримуємо багато листів від читачів, які цікавляться «непотоплюваністю» Путіна в США. Відповім ПРАВДУ:
Путін має у США та ЄС найпотужнішу підтримку. Набагато більшу, ніж Зеленський зі своєю непрофесійною командою та набагато більшу, ніж вся Україна разом узята з усіма її діаспорами, нащадками Бандери, Шухевича та інше, інше, інше.
Найголовніший страх США та ЄС у геополітиці – це відродження СРСР на нових принципах економіки, китайських. Бо таке відродження СРСР та ще в союзі з Китаєм, що став завдяки цим принципам супердержавою, означає ліквідацію гегемонії США у світі. Повний злам нинішнього світоустрою. Цей розвиток подій намічали ще Сталін і Мао Цзе Дун після закінчення Другої світової війни. А зламав ці плани Хрущов.
Так ось – ПУТІН ДЛЯ США – ЦЕ ГОЛОВНИЙ ГАРАНТ НЕВІДРОДЖЕННЯ СРСР.
А його агресивний напад на Україну, який має багато спільного з «бліцкригом» Гітлера, – це важливий крок у цьому напрямку. Бо без України відтворити СРСР практично неможливо, а після масових вбивств жителів України, звірств окупантів, які заслужили в Україні непочесне ім’я «орки», у найближчі 30 років людей, які бажають жити в одній державі з Росією, в Україні не буде. Причому неважливо, якою мовою говорять і до якої церкви ходять українці.
Тому Путін своє завдання перед США виконав, і тому владу зберіг.
За цю його заслугу українському народу не дали перемогти у 2022 році, зупинивши наступ ЗСУ в Херсонській області, дозволивши врятувати найбільш боєздатне угруповання російських військ. З цієї ж причини Путін отримав бажану паузу у бойових діях, тактичну та стратегічну ініціативи. Йде піднесення бойового духу російської армії і знову зростає чисельність прихильників війни до перемоги, тепер уже нібито над НАТО. З інтелектом у пропагандистських акціях явно є значні проблеми, але для отупілого росіянського населення зійде і нахабна, але переконливим тоном сказана брехня.
Ось, наприклад, чергове жалюгідне наслідування дій Сталіна, який провів у 1941 році виставку розбитої німецької техніки на Поклонній горі в Москві. Мотиви Сталіна ясні та зрозумілі. Напав сильний ворог, вночі о 4-й годині. Величезними колонами техніки дійшов Москви. Населення почало сумніватися чи вдасться зберегти країну. Вдалося розбити ворога під Москвою і щоб підняти бойовий дух і віру в перемогу, мирному населенню і показали німецьку розбиту техніку.
Наслідуючи, у травні цього року Путін зібрав на Поклонній горі Москви три десятки одиниць різної бойової техніки виробництва країн НАТО і ЄС і почався масовий психоз із розповідями, як геройська російська армія розбила загарбників з НАТО, які напали на неї.
Ось тільки на Росію ніхто не нападав, ніхто не атакував. Це вона напала на суверенну державу, як Гітлер на СРСР. Була міцно бита, втратила десятки тисяч одиниць бронетехніки, сотні літаків, сотні тисяч своїх солдатів, змушена була купувати допомогу у лобістів своїх інтересів у США. І чим хвалиться? Тим, що зайшла на територію України та зуміла підбити кілька десятків бронемашин НАТО та ЄС, та вкрала їх та вивезла до Москви? Ну, знаєте, до таких тупих акцій навіть Геббельс не додумався.
Втім, лохам російським і так зійде. Поки що – це так точно.
Наразі Байден готує Конгресу США свою концепцію майбутнього України. Як найближчого, так і перспективного. Ось тільки вплинути на неї ми не можемо, як і Зеленський з командою. І причина цього проста. В очах багатьох американців ми країна продажних неадекватів, яка відмовилася від власного високого наукового, промислового, культурного рівня на користь емоційних ідеологізмів з мови, релігії. Країна, яка «бореться» з армією РФ зносами пам’яток, перейменуваннями вулиць, переслідуванням УПЦ тощо… Ну хто в здоровому глузді зважатиме на таку країну?
На жаль, нам з вами не пощастило потрапити до «золотого мільярда» і з цим доведеться жити.
Ну і про наше найближче майбутнє. Все з тих самих позицій недопущення відтворення СРСР США не допустять і перемоги РФ. Бо це призведе до силового включення України до складу Росії, що не краще за союз держав. І тому не сумніваюся, що літній наступ Путіна захлинеться у крові. Більше того, наприкінці літа – початку осені ЗСУ навіть дещо втрачене поверне. Причина проста. Байдену до виборів потрібний успіх в Україні. Вибори Президента США у листопаді цього року. Успіх ЗСУ буде своєчасний десь у вересні-жовтні. Раніше не можна. Американці такий народ балований успіхами та перемогами, що за три місяці і забудуть цей успіх.
Є й інші обнадійливі новини. Після атаки військ Ізраїлю на Палестину, дії ізраїльської армії міжнародним співтовариством оцінені коротким словом-геноцид. Щоправда, Ізраїль на подібні оцінки традиційно плює, але не цього разу. По всій Америці відбулися масові антиєврейські протести американської молоді, а зараз ці протести відбуваються в Німеччині та інших країнах НАТО. Акції на підтримку Палестини добре скоординовані та дуже схожі на серйозне попередження сіоністам. Очевидно, ці пани надто багато взяли на себе і їх ставлять на місце. Думаю, що ці дії серйозно позначаться і в Україні, і в Росії. В яку сторону скоро побачимо.
Для РФ ці події явно небажані, бо загрози застосування ядерної зброї, що йдуть зараз від них, оголошені вчення з тактичною ядерною зброєю, свідчать про усвідомлення «елітами» РФ слабкості власної армії. Сильному і тому, хто перемагає, подібні істерики не властиві.
Терпіння та сили вам, українці. У минулі століття нашим предкам бувало і гірше. Виживемо і зараз.
В. Вірний