Із історичними причинами все ясно. З 1948 року йде ліквідація держави Палестина. Без війни таке не виходить. Навіть із індіанцями США довелося довго воювати.
Причина цьогорічного спалаху бойових дій лежить у подіях в Україні.
Викладу послідовність фактів:
1. Держава Ізраїль та його лобі в США та Англії не допомагали Україні в цій війні. Більше того, лідер Ізраїлю неодноразово зустрічався з Путіним і займав дивну позицію.
2. Багато політичних оглядачів вважали її проросійською. Ми ж назвемо її пропутинською. Причина проста – Путін з перших днів свого президентства дуже трепетно ставився до сіоністів. Пам’ятаю, як Кобзон привселюдно відчитав Путіна за його неявку на ювілейний концерт цього видного сіоніста.
Існує версія, що сіоністи зробили вирішальний внесок у розвал СРСР, дерибан його економічної спадщини, дискредитацію та наклеп на цю країну. Але при цьому головною «морквиною» для так званої «еліти» РФ була обіцянка перенести до РФ центр світової економіки та зробити антирадянську Росію світовим гегемоном замість США.
Ну, з першим завданням – вкрасти і занедбати народні надбання справилися легко – справа звична. Розуму не треба. А ось із перенесенням центру світового правління не вийшло. Навіть Україну втратили, хоча кадри для керівництва Україною були спільно підібрані «правильно».Тут тобі і Фукси з Рабіновичами, і Коломойські. Усі суцільно громадяни Ізраїлю.
Не здивуюся, якщо вся ця бригада й пообіцяла Путіну здати Україну. ОПЗЖ та Медведчук дрібно плавали для таких рішень. Бо вони ніхто й звати їх ніяк.
А в тому, що така зрада мала місце, зараз ніхто не сумнівається. Початок у них вийшов, а ось далі все забуксувало. Не зважили на думку корінного, глибинного населення України. А воно як-не-як у більшій своїй частині має козацьке коріння і відповідно генетику.
Харків продемонстрував це повною мірою. Балакучі «рішали» і мародери помчали здаватися, а народ почав чинити опір.
Неозброєним поглядом було видно, як після перемоги на фронті, особливо Харківської операції, зрадники у владі брали ситуацію під контроль.
Спочатку інформацію про перебіг боїв та ситуацію в армії зробили дозованою, а потім розпочали знищення патріотичного підйому українців. Для чого почали інтенсивно роздмухувати внутрішньоукраїнські міжнаціональні та міжрелігійні конфлікти. Започаткована істерія з російської мови та УПЦ дала цим панам очікуваний результат. Стало зовсім мало добровольців служити у ЗСУ. Причому, як на сході, так і на заході України. Однозначно, якщо у країні, що воює, владою роздмухується внутрішній конфлікт, то це говорить про те, що влада перемагати агресора не збирається! А народ усе бачить.
Паралельно потужне лобі видалило з політики Англії колишнього прем’єра Джонсона, котрий організував величезну допомогу Україні, змінило главу Конгресу США і навіть почали лякати Байдена процедурою імпічменту. Результат логічний – зниження підтримки США в Україні, провал голосування в Конгресі про новий бюджет для України.
І очікувані неуспіхи ЗСУ на фронтах…
На цій хвилі після відвідин США, ООН Зеленський зустрічається з прем’єром Ізраїлю. Після цього він і заявив, що європейської та ліберальної України не буде, а буде «Великий Ізраїль».
За кілька днів після цієї заяви ХАМАС атакував Ізраїль.
Тут ще треба враховувати, що півроку тому КНР зуміла домовитись із Саудівською Аравією про взаємну торгівлю у китайських юанях. А заразом і про відновлення дипломатичних відносин між Саудівською Аравією та Іраном. Крім цього, Іран повернувся до Ліги Арабських Країн.
Так Китай продемонстрував свій величезний вплив на Близькому Сході, колишній вотчині США, дуже важливій для нього території. Тому що паперовий долар не має золотого еквівалента, а є «нафтодоларом», чию стабільність забезпечують нафта та газ Саудівської Аравії та Катару. Тільки за нього рідного раніше ці країни продавали всьому світу свої нафту та газ.
США прийняли виклик та провели величезну роботу з відновлення дипломатичних відносин між Ізраїлем та Саудівською Аравією.
Але… Після початку бойових дій це стало неможливим.
І це теж удар по Ізраїлю. А далі Байден пов’язує разом допомогу Ізраїлю та Україні.
Ось і переконайте мене після цього, що США не мали жодного відношення до цієї атаки ХАМАС.
Результатом цих дій стане зміна позицій сіоністського лобі в США щодо України та Росії на кращий для нас бік. Ось уже Байден озвучив звернення до Конгресу США з проханням про надання рекордного пакету допомоги Ізраїлю та Україні, де Україні належить аж 60 млрд. доларів. Щоправда у ЗМІ розганяється інформація про те, що це зроблено спеціально, щоб республіканці «провалили» це голосування. Втім, з погляду внутрішньоамериканського протистояння Байдену це теж на руку, бо буде на кого перекласти провину у разі поразки України.
Ну, а щодо геополітики слід визнати, що «третю світову» за вплив на арабський Близький Схід поки що виграє блок держав: Китай, Росія, Іран, Туреччина.
Потрібно також враховувати, що у країнах ЄС та НАТО проживає величезна кількість арабів-мусульман, які у разі включення у війну Ірану, Сирії, Туреччини можуть надати більш ніж реальний тиск на уряди цих країн, аж до масових заворушень.
Так що у Ізраїля та США найскладніше завдання, з якого військовим шляхом, мабуть, вийти неможливо, бо сумарний ядерний потенціал РФ та КНР перевершує американський. Та й технологічна перевага на очах зменшується.
Тому чекаємо на якісь дуже складні договірняки.
На жаль, Україна у них участі не візьме.
П. Іваненко