Спостерігаючи політичні процеси в Україні, неможливо не дійти висновку про відсутність у осіб, які виконують ті чи інші політичні рішення, елементарні знання логіки, реальну історію та розуміння суті суспільних, політичних та особливо зовнішньополітичних питань.
Я акцентував вашу увагу на слові тих, хто «виконує», не просто так. Вся справа в тім, що часто ті чи інші рішення нав’язуються першим особам нашої держави без жодного пояснення сенсу та логіки рішення. А наші керівники їх старанно виконують, а потім сильно дивуються негативному результату, або вдають, що дивуються. Особливо помітно це у міжнародних питаннях під час війни. Зазначу, що початок війни виявився сюрпризом для всіх. Я не маю сумнівів, що реально існували чиїсь зобов’язання практично без бою здати Україну Путіну.
Хтось же переконав боягузливого і підлого царя Росіяніі в тому, що за три доби все вдасться?
Під час навчання, за спогадами однокашників, він мав прізвисько «Вовка Пукін», що однозначно характеризує цю персону. І зрозуміло, що знаючи про ризики він не наважився б розпочати великомасштабну війну. Значить, ці «хтось» мали в його очах величезні можливості «вирішити питання». І їм він вірив беззастережно. Ось цікаво що ж це за контора така, яка без проблем вирішила питання здачі півдня України, здачі Маріуполя, здачі частин Харківської, Чернігівської, Сумської областей?
Мимоволі напрошується асоціація з Гітлером та його нападом на Польщу 1 вересня 1939 року. Тоді теж цей «хтось» пообіцяв Гітлеру здати Польщу і «вирішити питання», щоб Англія та Франція не оголосили війну Німеччині за цю акцію. Ну, Польщу вони таки здали, бо вже 3 вересня 1939 року головнокомандувач польськими військами Ридз-Смигли підписав наказ бігти здаватися до Румунії. А сам 5 вересня 1939 року поїхав із Варшави до Бреста, забравши з собою всю винищувальну авіацію Польщі, яка захищала Варшаву. Того ж дня весь його уряд, запакувавши валізи, дав деру в ту ж Румунію. Просидівши три доби в Бресті, Ридз-Смігли кинувся наздоганяти свій уряд і 15 числа всім гуртом вони переселилися до в’язниці в Румунії. А вся промисловість Польщі дісталася Гітлеру. А ось «вирішити питання» з Францією та Англією не вийшло. Після оголошення цими країнами війни Гітлеру, останній був загнаний у кут і просто змушений був вдарити по Франції.
Так і у нашому варіанті. Але з народом «вирішити питання» не вдалося… Обурення населення тієї ж Харківської області було таким, що забувши всі розбіжності, воно об’єдналося і звільнило Харківську область від непроханих гостей.
Цікаво було спостерігати цей шок для «вершителів наших доль». Страх був дуже помітний.
По-перше, їм дуже було страшно якби Україна швидко і радикально перемогла російську армію. У цьому випадку вони втрачали повністю контроль над Росією, разом з Путіним та його компашкою.
По-друге, у разі неповної перемоги Росії над Україною, при втраті Україною частини території ця компанія також втрачала вплив в Україні. Все це призводило їх до величезних фінансових втрат.
Неозброєним оком було видно, як ці «громадяни світу» поступово брали під контроль ситуацію. Спочатку з висвітленням бойових дій, міжнародної обстановки, а згодом і сам хід військових дій. Сталося це після звільнення Харківської області, що спричинило шок у Росії. Паралельно змінилася парадигма ідеологічної діяльності в Україні. Єдність народу протистояти агресії, стала небезпечною для влади цих панів і його наказано було зруйнувати. Для чого зрадники України та недалекі виконавці раптом згадали всі мовні, релігійні протиріччя в Україні. Терміново знадобилося знову валяти пам’ятники, перейменовувати вулиці, переслідувати російську мову замість путлерівців, влаштовувати шоу зі звинуваченнями УПЦ у всіх гріхах. Головне, щоб народ був зайнятий і не шукав хто ж зрадив країну і хто страшенно краде на війні.
Певного результату вони досягли. Комітет ООН з прав людини ухвалив резолюцію, яка засуджує Україну за порушення прав людини за етнічним та релігійним принципом. Радикально змінилася громадська думка у країнах Заходу. Так, наша громадська Спілка встановила ділові відносини з партією АФД у Німеччині з молодіжно-спортивних питань. Для підписання договору про співпрацю мене запрошують до Німеччини, але партія ФДП, яка конкурує з АФД, зажадала від наших партнерів доказів, що я не бандит український, не фашист український, і не беру участі в гоніннях на УПЦ…
А нам вішають локшину на вуха, що вся Європа за нас. Колишнього прем’єра Англії Джонсона, який надав величезну допомогу Україні на початку агресії, вже вигнано навіть з парламенту Англії. Тепер він простий адвокат.
Ну, а що ж із українським патріотизмом? Мабуть, він піднявся до захмарних висот? Не відповідатиму на це запитання, просто наведу статистику у кримінальних справах за ухилення від призову. З початку війни всього притягнуто до кримінальної відповідальності 4974 особи. З них: Закарпатська область 744 особи, Дніпропетровська область 429 осіб, Львівська область 383 особи, Чернівецька область 355 осіб, Волинська область 308 осіб, Донецька область 257 осіб, Рівненська область 244 особи, Тернопільська область 233 особи, Вінницька область 220 осіб, Харківська область 51 особа.
У десятці лідерів західні регіони країни. Де з українською мовою, перейменуваннями всього та вся, руйнуваннями пам’яток все чудово та переможно. Там же домінує ПЦУ. Серед них зі Східної України лише Дніпропетровська область та трохи Донецької. Ну тут все зрозуміло, бо Дніпропетровськ це вотчина пана Коломойського, а на Донеччині війна йде аж з 2014 року.
Як же так? Чому переможці російської мови, пам’ятників, УПЦ та інших «внутрішніх ворогів» не йдуть масово на фронт бити Z фашистів? А тікають у безпечні місця, до країн НАТО? Кому це треба? У казки про дурнів у владі я особисто не вірю. Проведено спецоперацію із затягування війни, зниження мотивації в українців воювати. Дуже успішна спецоперація. Щось радити нашій владі марно. Тому хочу дати низку порад тим довірливим українцям, яких вони називають «корисними ідіотами», бо ці наївні люди щиро вірять у шахраїв. Політика, у тому числі міжнародна, це дуже просто хлопці.
У фізиці відомий третій закон Ньютона «… сили взаємодії двох матеріальних точок рівні за величиною і протилежно спрямовані…»
Просто якщо тебе вдарили в обличчя кулаком, то твоє обличчя з рівною силою вдарило по кулаку. Власнику кулака приємно, власнику обличчя сумно. Але це у фізиці в короткий час. У політиці трохи складніше, бо у власника постраждалої голови теж є кулак і обов’язково він прилетить у відповідь. І можливо з набагато більшою силою. І може бути асиметрично, тобто по яйцям.
Тому будь-які політичні дії мають прораховувати можливу протидію та потрібно вибирати варіанти мінімальної «відповіді». А для цього в державі існують різноманітні розвідки та спецслужби. Як приклад – облом нашої влади зі спробою підняти приплив добровольців до ЗСУ шляхом розкручування внутрішньоукраїнських міжнаціональних та міжрелігійних конфліктів. Мислення західноукраїнського мобілізованого легко прорахувати. Ну навіщо йому йти воювати за схід України, якщо його населено ворогами? Навпаки, це ж руzка армія допомагає бити «внутрішніх ворогів». Або, наприклад, якийсь балакун з Офісу Президента нещодавно заявив, що ООН остаточно себе дискредитувала. Це конкретна дія влади України. Протидію ображеного ООН, як ви розумієте дуже численної та колективної організації, ця заява обов’язково викличе. І поза всяким сумнівом, це знизить вплив України в ООН і ми там втратимо деяких союзників. Кому це вигідно?
Хотілося б порадити соціально активним українцям, повторивши третій закон Ньютона, кожну свою політичну дію і влади прораховувати на можливу протидію. І тоді у нас все налагодиться. Емоційні вчинки, продиктовані брехливою дезінформацією, слід залишити нашим ворогам.
Голова Громадської Спілки
«Об’єднання громадських організацій»
В. Абраменко