Однією з найпоширеніших тез РФ пропагандонії є твердження, що якби вони не напали, то Україна вже точно б пішла в атаку на Донбас і Крим.
Розберемо цю тезу за допомогою фактів, які на даний момент вже стали і загальновідомими та перевіреними часом.
1. З точки зору найпримітивнішої військової тактики, найбільш вигідною є кампанія, в якій вдається заманити супротивника на максимально зручний та підготовлений театр дій.
Якби Україна справді збиралася напасти на Донбас, то ЗС РФ було б набагато вигідніше заманити ЗСУ до донецької агломерації, потім, не провокуючи інші регіони, точковими ударами знищити кістяк армії.
Таким чином, реальні дії РФії, вжиті 24.02.2022р., свідчать, що ніхто на них нападати не збирався і їм це було чудово відомо.
2. За всіх і будь-яких сценаріїв, позиція оборонця набагато вигідніша:
2.1. Співвідношення втрат на користь оборони.
2.2. Короткі плечі постачання.
2.3. На порядок краща мотивація.
2.4. Допомога іноземних партнерів. Наприклад, Китай уже давно б щось постачав РФії в товарних кількостях, якби однозначним агресором була Україна.
Таким чином, якби Україна справді готувалася до нападу, то РФ було б набагато вигідніше просто цього дочекатися, після чого одночасно й отримати стратегічну вигоду на фронті та на дипломатичному та економічному фронтах.
3. На початку нападу на Україну було завалено колосальну кількість ракет, бомб, безпілотників, техніки, снарядів, інших боєприпасів тощо.
Якби Україна справді готувала напад, то обвалення всієї цієї маси озброєнь на вузьких ділянках фронту проти сконцентрованих там частин ЗСУ повністю знищило б кістяк ЗСУ. Тому, з погляду навіть примітивної тактики, якби справді готувався напад, було набагато вигідніше його купірувати і розгромити, обрушивши всю міць армії ЗС РФ на вузькій ділянці фронту на наступаючі війська.
4. Політико-економічна ситуація в Україні не дозволяла розв’язати потужні військові дії. Влада поводилася в деяких ситуаціях, м’яко кажучи, неадекватно. Тому, якби до всієї внутрішньополітичної картини додалася б ще й агресивна військова кампанія, то держава втратила б контроль за ситуацією протягом кількох тижнів.
5. За 2020-2021 роки всього на Донбасі від бойових дій загинуло менше ніж 20 мирних громадян. Це говорить про те, що Зеленський виконав частину своїх передвиборчих обіцянок і відвів країну від військової риторики, і напруга була справді знижена. За фактом агресивна військова риторика наростала саме з боку керівництва РФії.
6. Війна триває понад рік. Але навіть зараз умовний захід не постачає в Україну справді потужне та далекобійне озброєння.
Тому рік тому напад України був неможливим навіть за суто технічними параметрами через відсутність озброєнь у достатній кількості та якості.
7. Витрати на оборону були 2.5%-2.9% від ВВП «аграрної наддержави». Це ознака не воєнного бюджету. Крім того, економіка не дозволяла здійснити ефективне і швидке військове розгортання. Це б убило її остаточно. При цьому, якби Україна перебувала в позиції агресора, то на якусь суттєву допомогу заходу вже не можна було б розраховувати.
Тому, якщо ви десь у когось раптово почули, що РФ напала в превентивних заходах, оскільки Україна збиралася напасти на Донбас – майте на увазі, що це звичайні представники найдавнішої професії. Відпрацьовують отримане бабло. Бо жодних передумов на момент 2022 не було в принципі. А якби вони й були, то читайте спочатку. Розв’язування Україною агресивної війни знищило б у результаті і її армію, і економіку, і саму державу.
А. Розумовський